Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай
Сядем укупочцi тут пiд калиною
I над панами я пан
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться в полi туман.
Став чарiвний, нiби промiнням всипаний
Чи загадався чи спить
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить
Hебо глибоке засiяне зорями
Що то за божа краса
Зiрки миготять он-попiд тополями
Так одбиваэ роса.