Біля млина — калина,
Біля ставу — верба.
Біля тину — дівчина,
Біля серця — журба.

Та калина чарівна і вночі не засне,
Та дівчина — царівна, що чарує мене.

Приспів:
А верба над грай-водою —
Наша пісня, наша доля.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта!

Розквітає калина,
Зеленіє верба.
Моя пісня прилине —
І розтане журба.

Знов калина чарує мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує своє серце мені.

Приспів.